Хустка – крила над батьківським краєм. Вона барви ввібрала у себе —усі
Краса в хустині нашій споконвічна,
Як і душа, що з піснею жила.
Бо в українок і душа лірична,
У ній багато сонця і тепла.
Хустка – це символ нашого народу, вона оберіг, що символізує любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм.
Минають роки, десятиліття, виростають нові покоління, з’являється нова мода. Проте українці бережуть свої народні традиції, обереги, які є нашою національною гордістю. Хустина, звичайна українська хустина, уквітчана різними барвами, кольорами, що мають таємниче значення, розмальована квітами та заговорена молитвами. Скільки в ній жіночності, таємничості, національного колориту.
Хустка – один із видів українського мистецтва, що є майже забутим сьогодні, проте як Фенікс з попелу, відроджується небайдужими. До Всесвітнього дня хустки участь у святкуванні та збереженні народних традицій взяли учні 3 класу. Класовод Косташ Г.І. із своїми вихованцями провела майстер-клас про те, як пов’язувати українську хустку різними способами. Діти розказували вірші про хустки,співали українських пісень, провели конкурс малюнків «Краща хустинка», розгадували анаграми.
Свято української хустки сприяє збереженню та відродженню українських традицій. Маємо надію, що українська хустка завжди буде в пошані та передаватиметься з покоління в покоління. Хай завжди українська хустка-берегиня береже тепло наших душ і живе вічно, як наша невмируща – Україна!